Профілактика гастриту

Гастрит – це загальна назва групи захворювань, пов’язаних із запаленням слизової оболонки шлунка. Найчастіше вони діагностуються у дорослих, хоча останніми роками їх виявляють і в школярів.

Гастрити викликають різноманітні порушення травлення, викликають біль, ніж знижують якість життя. Вони мають небезпечні ускладнення, такі як перніціозна анемія, виразкова хвороба та рак шлунка. Тому профілактичними заходами нехтувати не можна.

Види гастритів

Найбільший поділ гастритів – на гострий та хронічний. Перший виникає безпосередньо після зіткнення дратівливих факторів зі слизовою оболонкою шлунка. При неправильному харчуванні він проявляється у катаральній формі, при отруєнні чи інфікуванні – у фібринозній.

Хронічний часто буває спричинений бактерією Helicobacter pylori. Захворювання відрізняється млявою течією з періодичними загостреннями. Виходячи з локалізації запального процесу, виділяють такі форми:

• антральна – у нижній частині шлунка;
• фундальна – у середньому відділі (іноді поширюється і на дно органу);
• рефлюкс-гастрит – в області воротаря шлунка.

Хронічному типу хвороби властиво порушення функції шлункової секреції. Її надмірна активність викликає підвищену кислотність (така форма називається гіперацидною). При секреторній недостатності кислотність знижена (така форма називається анацидною).

Види ушкодження слизової оболонки

Гастрити можна класифікувати також за рівнем зміни слизової оболонки шлунка. Найбільш легка форма – поверхнева, коли запальний процес зачіпає лише верхню частину слизової оболонки. До небезпечніших відносять такі форми:

• ерозивну – що призводить до появи рубців;
• атрофічну – руйнівну клітини, відповідальні за вироблення соляної кислоти;
• гіперпластичну – спричиняє потовщення слизової оболонки та провокуючу розростання поліпів та кіст.

Хоча гіперпластичному гастриту характерна поява новоутворень, вони переважно доброякісні. До раку шлунка найчастіше призводить атрофічна форма.

Кожен із цих типів може бути осередковим або дифузним: перший охоплює невелику ділянку слизової (хоча їх може бути й кілька), другий поширюється на всій її поверхні.

Види гастриту з етіології

Слизова оболонка шлунка може запалитися з різних причин. Гастроентерологи за цим критерієм поділяють захворювання на кілька груп:

• A – аутоімунні. Вони зустрічаються у дітей та людей похилого віку. Їх причина – ураження клітин, що виробляють соляну кислоту, імунною системою.
• B – бактеріальні. Виявляються у дорослих і відсутність антибактеріальної терапії спостерігаються до літнього віку. Причина – бактерія Helicobacter pylori.
• C – Хімічні. Це рефлюкс-гастрит, при якому жовч із дванадцятипалої кишки потрапляє у шлунок. Зустрічається у будь-якому віці. На C-тип припадає чверть усіх шлункових запалень.

Існують і мішані типи. Так, AC-запалення означає, що рефлюкс викликається аутоімунними факторами. Буває, що аутоімунний вплив поєднується із зараженням Helicobacter pylori. Тоді йдеться про AB-гастрит.

Причини виникнення гострого гастриту

Це захворювання виникає раптово. В окремих випадках причиною може стати потрапляння в організм бактерії Helicobacter pylori. Але зазвичай вона не дається взнаки моментально, а є збудником млявого хронічного гастриту.

Зазвичай дорослій людині визначити причину нескладно. Достатньо проаналізувати, що він їв і пив за кілька годин до нападу. Спровокувати запалення можуть:

• сира риба;
• несвіжі продукти;
• велика кількість алкоголю (або невелика – неякісного);
• передозування ліками;
• отруєння кислотою чи лугом.

Викликати напад можуть і інфекції. Серед найімовірніших гастроентерологи виділяють цитомегаловерус, сифіліс, зараження стафілококом. Більше шансів заразитися – люди з ослабленим імунітетом. Ще одна причина розвитку гострого запального процесу – вплив жовчі. Це стосується лише гастриту типу З.

Причини розвитку хронічного гастриту

Другою за значимістю причиною хронічного запалення слизової оболонки шлунка (після бактерії Helicobacter pylori) є погане харчування. Сюди можна зарахувати як шкідливі продукти. Порушення режиму їди теж згубно для шлунка. До запалення можуть призвести:

• нерегулярне харчування;
• жорсткі дієти (особливо які передбачають голодування);
• напади переїдання;
• зловживання алкоголем;
• вживання занадто гарячої або холодної їжі;
• дефіцит рідини;
• тривалий прийом глюкокортикоїдів.

Не можна виключати вплив інших захворювань (ендокринних, метаболічних, інфекційних, гіпоксичних). Зовнішні чинники (шкідливі умови праці, стреси) також стають причинами гастриту.

Загальні ознаки гастриту

Незалежно від типу (гострий чи хронічний), він завжди проявляється болем в епігастральній ділянці (відрізняється лише її характер). Біль з’являється після їди або, навпаки, від голоду. Можливі інші симптоми з боку травної системи:

• відрижка;
• нудота;
• блювання;
• розлади випорожнень.

Симптоми у дорослих більш виражені, ніж у дітей. У малюків напади часто супроводжуються слабкістю, підвищенням температури, синцями під очима. Батьки можуть переплутати перші ознаки гастриту з отруєнням.

Ще один помітний симптом багатьох типів цього захворювання – білий (рідше жовтий) наліт мовою. У ході нормальних гігієнічних процедур він не відчищається. Найчастіше наліт свідчить про зниження кислотності.

Як лікувати захворювання

Оскільки типів гастриту існує багато, і в кожного з них свої причини, одним методом лікування тут не обмежитися. Для боротьби з кожним провокуючим фактором потрібні відповідні препарати.

Лікар за характерними ознаками повинен визначити, чи підвищена у пацієнта кислотність або знижена. Залежно від цього підбирається підходяща схема терапії.

Лікування гастриту – зазвичай комплексне, проводиться воно за такими напрямами:

• усунення причини запалення;
• нормалізація кислотності;
• відновлення мікрофлори та підвищення захисних властивостей;
• симптоматична терапія.

У разі виявлення бактерії Helicobacter pylori важливо провести її ерадикацію (повне знищення) антибіотиками. Це необхідно для усунення виразок, прискорення їх загоєння та запобігання розвитку виразкової хвороби та раку шлунка.

Як визначається рівень кислотності

Основна кислота, що у шлунку і що зумовлює рівень його кислотності – соляна. Її виробляють парієтальні клітини. Лужні компоненти шлункового соку нейтралізують соляну кислоту. Вони продукуються додатковими клітинами слизової оболонки. Дві речовини взаємодіють і рівень кислотності змінюється протягом дня.

Дізнатися про її рівень можна методом внутрішньошлункової рН-метрії. Для цього в шлунок пацієнта поміщають тонкий зонд із вимірювальним електродом. Він поступово просувається вглиб та показує pH у різних зонах органу.

У тій частині шлунка, де виробляється кислота, у дорослого пацієнта pH має становити від 1,6 до 2,0, а в зоні вироблення лугу та гасіння кислоти – до 5,2.

Також лікар звертає увагу на симптоми. При підвищеній кислотності хворого мучать печія, відрижка та печіння в області горла, при зниженій – здуття живота, метеоризм та неприємний запах із рота.

Лікування порушень кислотності

За наявності ознак зниженої кислотності призначається замісна терапія ферментними препаратами. Її основне завдання – нормалізувати вироблення пепсину. У цьому допомагають препарати, що містять ацедин-пепсин. Також потрібна медикаментозна стимуляція секреції шлункового соку.

Якщо за результатами діагностики виявлено підвищену кислотність, пацієнту прописують антациди. Вони нейтралізують кислоту, послаблюють активність пепсину, в деяких випадках мають обволікаючий ефект. Для усунення симптомів рекомендуються препарати, що стимулюють моторику ШКТ і знімають спазми гладкої мускулатури. Додатково можна використовувати народні засоби лікування трави, насіння льону, картопляний сік.

Навіщо потрібні гастропротектори

Для запобігання ускладненням у вигляді виразкової хвороби та злоякісних пухлин важливо зберегти структуру слизової оболонки непошкодженої. Для цих цілей служать гастропротектори:

• адсорбуючі (що створюють додаткову захисну плівку);
• в’яжучі;
• стимулюючі утворення слизу;
• антисептичні.

Приймати їх потрібно з появою ознак гастриту. Лікар визначить, які саме препарати впишуться до підібраного комплексу лікування. З метою профілактики їх не потрібно пити.

У шлунку є природні гастропротектори – простагландини. Вони стимулюють утворення слизу, покращують мікроциркуляцію та захищають клітини від руйнування. Якщо їх виробляється недостатньо, гастроентеролог може призначити прийом синтетичних аналогів. Якщо пацієнт проходить лікування нестероїдними протизапальними засобами, препарати з простагландинами запобігають виразковому ураженню слизової оболонки.

Профілактичні заходи

Оскільки гастрит зараз діагностується не тільки у дорослих, а й у дітей, профілактикою варто починати якомога раніше. Насамперед слід нормалізувати харчування:

• не вживати продукти, насичені хімікатами;
• дотримуватись режиму прийому їжі;
• не відмовлятися від сніданку чи вечері;
• є дрібно – потроху і частіше;
• не жувати довго жувальну гумку.

При появі перших симптомів запалення слизової оболонки шлунка важливо мінімізувати (а краще взагалі виключити) споживання шоколаду, кави, гострої та смаженої їжі.

Гастроентерологи рекомендують регулярно перевірятись на паразитні інвазії. При їх виявленні важливо проводити своєчасне лікування, адже часто атакують травну систему.

Які вітаміни потрібні шлунку

За запаленням слизової оболонки шлунка нерідко слідує авітаміноз. При появі симптомів людина може на якийсь час відмовитися від їжі, щоб уникнути посилення болю. Іноді голодування буває наказане лікарем. В результаті він відчуває підвищену потребу у вітамінах:

• групи A – необхідний регенерації пошкоджених клітин;
• групи C – зміцнює ослаблений імунітет;
• PP – регулює вироблення шлункового соку.

Додаткові порції фолієвої кислоти необхідні при хронічному гастриті, оскільки ця форма захворювання негативно впливає на її всмоктування. Нерідко у пацієнтів виникає потреба у вітаміні B12, дефіцит якого призводить до перніціозної анемії. Однак одночасно з фолієвою кислотою приймати його не можна. Краще порадитися з лікарем, щоб визначити, якої речовини потребує організм.