Хронічний тонзиліт: симптоми та лікування

Хронічний тонзиліт – це захворювання, що характеризується тривалим запаленням мигдаликів. Воно розвивається після недолікованого гострого тонзиліту (ангіни) або запального процесу структур носо- та ротоглотки. Як правило, хвороботворні бактерії на мигдаликах перебувають у «дрімливому» стані, але при переохолодженні всього організму або ротової порожнини, при травмах ротової порожнини, зниженні імунітету або інших факторів активуються і викликають гострий запальний процес.

Причини розвитку хронічного тонзиліту у дорослих

1. Часті фарингіти . При болю в горлі рекомендуємо також не займатися самолікуванням, і записатися до лікаря, особливо якщо ви хворієте на фарингіт кілька разів на рік.
2. Алергія . Вона також може стати причиною ураження, оскільки впливає на стан імунної системи та знижує здатність організму чинити опір інфекціям.
3. Захворювання зубощелепної системи . Карієс, пародонтит та інші захворювання зубів та ясен характеризуються розвитком інфекції у ротовій порожнині. За відсутності лікування інфекція може вразити інші органи та тканини.
4. Низький імунітет . Здатність організму чинити опір інфекції знижується після перенесеної хвороби (наприклад, кору, скарлатини та ін.) або в інших стресових для організму ситуаціях (наприклад, при переохолодженні, перевтомі, неправильному харчуванні, регулярних стресових ситуаціях, тривалому прийомі деяких лікарських препаратів).
5. Запалення в носових пазухах, аденоїди, гайморит, поліпи та ін. Ми рекомендуємо не ігнорувати навіть частий нежить та своєчасно звертатися до лікаря.
6. Скривлена перегородка носа . Подібне порушення може призвести до порушення вентиляції носоглотки та скупчення хвороботворних бактерій.
7. Спадковість . Приблизно у 3% випадків тонзиліт викликаний не зовнішніми факторами, а передається у спадок від близьких родичів.

Симптоми хронічного тонзиліту

• постійне першіння у горлі;
• дискомфорт при прийомі їжі та після сну;
• відчуття стороннього предмета у горлі;
• білі або жовті накладання на мигдаликах;
• частий кашель;
• – підвищена температура тіла без інших причин;
• утворення гнійників на мигдаликах;
• зменшення працездатності, підвищена стомлюваність;
• неприємний запах із ротової порожнини.

Хронічний тонзиліт може викликати ускладнення, зумовлені поширенням інфекції з мигдаликів по організму хворого, наприклад, ураження нирок або суглобів. Хвороба впливає на роботу імунної системи та частково позначається на виникненні колагенових патологій, наприклад, екземи, псоріазу.

Хронічний тонзиліт протікає з періодичними загостреннями, тобто переходами у гостру форму. Причиною загострень можуть бути ГРВІ, вживання холодної води, їжі, переохолодження та інші причини. При цьому виникають ознаки гострого тонзиліту, наприклад лихоманка, виражені болі при ковтанні, збільшення регіонарних лімфовузлів.

Ускладнення хронічного тонзиліту

Найпоширеніше ускладнення – паратонзилярний (близькоминдалінний) абсцес. Він спочатку схожий з ангіною, тому що на початковій стадії для нього характерні підвищення температури тіла та сильний біль у горлі. Але за відсутності своєчасного лікування мигдалика опухає, а біль стає сильнішим: часто пацієнти не можуть не тільки ковтати, а й навіть спати або відкривати рот. Абсцес потребує стаціонарного лікування.

Але це єдине ускладнення. Інфекція легко може поширитися по всьому тілу пацієнта, що загрожує різними патологіями і ураженнями внутрішніх органів. До найчастіших ускладнень входять шкірні захворювання (екзема, псоріаз та інших.), захворювання сечостатевої системи, зміна функцій щитовидної залози, артрити (запалення тканини суглобів), запалення тканин серця (ендокардити, міокардити).

Діагностика тонзиліту

Діагноз лікар ставить не лише на основі скарг, історії хвороби та загального стану пацієнта, а й з урахуванням результатів аналізів – тільки так можна бути впевненим у його коректності.

Насамперед фахівець проводить пальпацію лімфатичних вузлів та візуальний огляд при спеціальному освітленні (фарингоскопію). Якщо мигдалики збільшені, їхня тканина розпушена, почервоніла, є потовщення, набряки, рубцеві тканини, борозенки, гній (особливо з неприємним запахом), сирні виділення та ін., це може говорити про наявність хронічного тонзиліту.

Аналізи при хронічному тонзиліті

1. Загальний та біохімічний аналізи крові. Вони показують рівень лейкоцитів, ШОЕ та ін, говорять лікареві про ступінь запального процесу та реакції імунної системи.
2. Мазок зіва. Як правило, гній має слизову структуру та неприємно пахне. Також аналіз дозволяє визначити вид мікробів — зазвичай йдеться про стрептококову інфекцію або стафілококу. Дослідження дає інформацію про загальний стан горла — тривале хронічне захворювання може спровокувати розвиток інших хвороб, і важливо своєчасно виявити їх.
3. Аналіз сечі. Він показує рівень лімфоцитів, ШОЕ і білка, допомагає визначити активність мікроорганізмів, що паразитують, і уточнити, проникли вони в інші тканини і органи чи ні.

За три дні до обстеження рекомендується відмовитися від вживання алкоголю, а за дві години від куріння та обробки горла місцевими лікарськими препаратами.

Лікування хронічного тонзиліту

Найбільш простий та популярний метод лікування – промивання мигдаликів. Це не разова процедура, її проходять курсом і кількість сеансів лікар підбирає індивідуально. Промивання не завжди сприяє повному одужанню, але навіть у даному випадку має позитивний ефект: нормалізує самопочуття та стан пацієнта, дає організму сили та резерви для одужання, дозволяє уникнути хірургічного втручання та рецидивів.

Деякі лікарі використовують промивання за допомогою шприца. Але практика показує, що такий метод не завжди дозволяє повністю очистити уражену ділянку від інфекції, і частина бактерій залишається, а отже, хвороба може повернутися. У Клініці реабілітації у промивання проводиться за допомогою апарату “Тонзилор”. Він використовує вакуумний і низькочастотний ультразвуковий вплив і працює точково: з його допомогою лікар може обробляти тільки уражені тканини (піднебінні мигдалики), не зачіпаючи здорові ділянки.

Переваги промивання за допомогою апарату “Тонзілор”:

1. Висока ефективність . Апарат дозволяє повністю промити мигдалики.
2. Активний вплив . Низькочастотна УЗ-дія інактивує хвороботворні бактерії та запускає процеси відновлення.
3. Комплексність . На тканину мигдалики впливає відразу кілька антисептиків.
4. Безпека . Гнійники, хвороботворні бактерії та мікроби не контактують із ротовою порожниною пацієнта.

На першому етапі лікування «Тонзилор» промиває мигдалики, подальше УЗ-вплив на тканини дозволяє:

• покращити мікроциркуляцію крові у місці впливу;
• зменшити утворення рубцевої тканини мигдаликів;
• покращити відновлювальну регенерацію паренхіми мигдалини.

Все це забезпечує швидке загоєння.

За потреби лікар також може призначити лікарські препарати. Вони дозволяють нормалізувати температуру тіла, надають знеболюючий ефект, зменшують набряк, підвищують імунітет та ін. У деяких випадках показано фізіотерапевтичне лікування: електрофорез, лазеротерапія, УВЧ, УФО, магнітна терапія та ін.

Повне одужання можливе лише якщо усунуто причину захворювання, наприклад, карієс, фарингіт та ін. Підвищити імунітет та уникнути повторного розвитку захворювання допомагає правильне харчування, загартовування організму, відмова від куріння та вживання алкоголю, помірна фізична активність.

Протипоказання до процедури промивання мигдаликів на апараті «Тонзілор»

Будь-яке медичне втручання, у тому числі промивання на апараті «Тонзилор», має низку протипоказань. Тому перед лікуванням кожного пацієнта оглядає лікар. Він вивчає історію хвороби, супутні захворювання, загальний стан хворого, наявність показань та протипоказань, і лише потім підбирає оптимальну програму лікування, найбільш підходящий та ефективний у кожному конкретному випадку спосіб промивання мигдаликів.