Детальний опис усіх особливостей хижої рослини сарраценія. Рекомендації щодо вирощування та догляду в домашніх умовах, фото, цікаві факти, зовнішній вигляд.
Напевно, у кожного любителя кімнатних рослин іноді виникає бажання урізноманітнити свою колекцію дивовижним екземпляром. Але тут виникає питання, яка з екзотичних квіток не вимагає екзотичного догляду? Адже відтворити звичні для рідкісних рослин умови не завжди можливо, наприклад, за умов звичайної квартири.
Відмінним рішенням у такій ситуації може стати сарраценія. Ця квітка-хижак, що харчується комахами, родом із Північної Америки, переважно із західного узбережжя материка.
Вона багаторічна і росте зазвичай на торф'яних болотах, але виявилося, що вирощування в домашніх умовах цілком можливе. Гарною назвою квітка завдячує натуралісту з Канади на прізвище Сарразен, який уперше описав рослину аж у 1700 році.
Опис
Рослина має досить складну будову, і перед її придбанням варто ознайомитися з фото сарраценії, щоб зрозуміти її зовнішній вигляд. Оскільки сарраценія росте в болотистій місцевості, то поживних речовин їй не вистачає через мізерність ґрунту, звідси й походить її «хижість», яка безпосередньо вплинула на будову квітки.
Усе листя або більшість його являє собою пастки для комах у вигляді трубок, що розширюються догори й формою нагадують глечик. Їх може бути до сорока штук на одному кореневищі, а завдовжки вони сягають ста сантиметрів.
Кожен лист, який ще називають «асцидією», приблизно на одну п'яту частину наповнений травним соком у вигляді нектару, який приваблює жертв.
Комахи залітають усередину листочка, зісковзують по гладкій внутрішній поверхні вниз і вибратися вже не можуть. Цьому перешкоджають дрібні волоски на стінках. Травний сік розчиняє жертву, і рослина отримує поживні речовини, яких їй бракує.
Небагато уваги варто приділити опису квітки. Власне квітка в кожної окремої рослини одна, діаметром до 5 сантиметрів, із п'ятьма пелюстками. Квіти сарраценії зазвичай вищі за її листя.
Види сарраценії
Усього відомо десять видів рослини сарраценія, і варто враховувати, що не всі вони підходять для розведення вдома.
Пурпурна
Найпоширеніший вид як у природі, так і в садівництві. Має червоне або зеленувато-пурпурне листя заввишки близько 15 сантиметрів. Висота квітконоса приблизно 30 сантиметрів. Рослина випромінює слабкий аромат, схожий на фіалковий.
Дивовижна особливість цього виду в тому, що в природі в його нектарі відсутній травний секрет. Натомість у глечику-пастці живуть личинки комарів. Вони плавають у рідині, поїдаючи комах, що потрапили всередину, і виділяють продукти життєдіяльності, якими й харчується пурпурна сарраценія.
Жовта
Цей вид посідає друге місце за популярністю. Має неприємний різкий запах. Листя жовто-зелене з червоними прожилками, близько 70 сантиметрів заввишки, з кришечкою на кінці.
Примітно, що кришечка потрібна не для того, щоб утримувати комах усередині листка, а для захисту від потрапляння всередину вологи, яка може розбавити нектар і знизити в ньому концентрацію ферментів і кислот.
Пситтацина, або папуга
Також підходить для розведення в домашніх умовах.
Єдиний у своєму роді вид, листя якого всередині липке, а кришечка глечика закривається при потраплянні в нього комах. Вони широкі й формою нагадують радше не глечик, а клешню чи дзьоб папуги, звідси й друга назва.
Колір варіюється від червоного до чорного. Виростає у вологішому ґрунті, ніж інші види, а може й повністю рости у воді.
Червона
Свою назву цей вид отримав за довгу червону губу, якою закінчується листя. Вона слугує для приваблення комах і завдовжки сягає 60 сантиметрів. Решта поверхні листка так само червона, хоч і не така яскрава.
Це основні види роду сарраценієвих, інші поширені слабо, наприклад мала, бліда або Фархама, а сарраценія білолиста взагалі віднесена до видів, що вимирають.
Вирощування та догляд
Хоча квітка вважається невибагливою, звичайно ж, існує кілька особливостей догляду в домашніх умовах, про які потрібно знати. У середній смузі трапляються випадки розведення квітки просто неба. Для цього необхідно відтворити звичну обстановку, а саме – штучний ставок чи болотце.
При посадці безпосередньо в будинку необхідно брати глибокий горщик з піддоном і підготувати субстрат з трьох інгредієнтів:
- 4 частини верхового торфу;
- 2 частини кварцового піску;
- 1 частина сфагнуму;
Можна придбати й готовий ґрунт у магазині, головне, щоб він був пухким і дихаючим, а рівень pH був не більше 5-6 одиниць. Пересадка потрібна не частіше ніж один раз протягом двох років. Її проводять навесні перед періодом цвітіння.
Поливати квітку слід лише дистильованою водою. Підійде дощова, тала або відфільтрована. Поливати потрібно постійно, стежити, щоб у піддоні було приблизно 3 сантиметри води. Необхідно врахувати, що сарраценія має період спокою, який настає взимку. У цей час квітку поливають не частіше ніж один раз на тиждень.
Підгодовувати рослину не обов'язково, максимум раз на місяць можна закладати одну дрібну комаху в глечик-пастку. Використовувати м'ясо чи рибу не можна. Якщо в теплу пору року квітка знаходиться на балконі або веранді, то вона підгодується самостійно.
Оскільки природне місце існування сарраценії – це болотиста місцевість, у якій відсутні дерева, то вона звикла до великої кількості сонця й до досить високих температур.
Оптимальна температура – близько 25 градусів, а тривалість світлового дня – 10-12 годин. За потреби доведеться продовжувати день штучно, тому що листя починає втрачати свою яскравість, але повертати квітку до джерела світла не рекомендується – вона не дуже добре ставиться до змін положення.
У період спокою температуру навколишнього повітря необхідно знизити до 10-15 градусів, інакше вона загине.
Цвітіння та розмноження
Період цвітіння настає в різних видів у різні часи, від ранньої весни до червня. У цей період необхідно забезпечити квітці температуру повітря 23-25 градусів, часті поливи та велику кількість світла.
Перед його настанням доцільно проводити пересадку, за потреби, а також можна здійснити розмноження рослини за допомогою поділу кореневища. Це найбільш поширений і менш трудомісткий спосіб, але лише за умови, що квітка досить розрослася і має міцну кореневу систему.
При пересадці кореневище ділиться максимум на дві частини і висаджують кожну у свій горщик. Але зацвітуть вони не скоро, лише через 3 чи 4 роки.
Другий спосіб, з використанням насіння, пов'язаний із певними труднощами і не завжди гарантує результат. Для початку насіння вимочують добу в дистильованій воді. Потім викладають у мокру тканину або ґрунт і поміщають у холодильник на місяць. Потім насіння повертають у тепло, викладають на торф і ставлять під лампу на 16 годин на добу. Ще через місяць з'являються перші паростки, а пересаджувати їх в окремі горщики можна лише ще через рік.
Приручити хижака
Незважаючи на наявність певних особливостей та нюансів, які потрібно враховувати, сарраценія може стати супутником практично будь-кого. Догляд у кімнатних умовах зможе забезпечити кожен, навіть квітникар-початківець.
Хворобам чи шкідникам вона піддається трохи більше за інші кімнатні рослини, а поява жовтого листя чи загнивань свідчить про те, що потрібно поміняти ґрунт чи відрегулювати полив.
У хороших умовах квітка здатна прожити до 30 років, тому, доклавши трохи любові, можна перетворити хижака на друга на довгі роки.
Фото сарраценії
