Детальний опис усіх особливостей правильного вирощування та догляду за кімнатною рослиною гіменокалліс. Багато фото квітки, інструкція поливу, пересадка, розмноження, цікаві факти про походження квітки.
Серед рослин із Центральної та Південної Америки, що знайшли місце на російських підвіконнях, яскраво виділяється рослина гіменокалліс, що має ароматні квіти. Своєрідний зовнішній вигляд робить природне диво не дуже яскравим, але у простоті криється краса.
Відсутність квітконоса – ключова особливість квітки. Його пелюстки та тичинки зрослися між собою, і це особливо помітно з початком фази цвітіння. Розмір листя коливається від 50 до 100 см.
У дикій природі гіменокалліс зростає у неймовірно важкодоступних місцях, тому ботаніки досі не можуть скласти точну класифікацію його видів.
Особливості
Догляд у домашніх умовах не принесе особливих труднощів, оскільки гіменокалліс не можна назвати вибагливою рослиною. Найважливіше в цьому випадку – забезпечити рослину максимально комфортними умовами, а вже з цим упорається навіть недосвідчений квітникар.
- Температурний режим коливається залежно від фази зростання: від +14 у період спокою до +24 під час активного розвитку;
- Вологість повітря має бути помірною, без сухості чи перезволоження;
- Освітлення краще не робити надто яскравим, достатньо півтіні або розсіяних сонячних променів;
- Полив для інтенсивного росту і цвітіння потрібен досить рясний, тоді як у сплячці рослину поливають дуже рідко;
- Ґрунт підходить різний, наприклад пісок або листяний ґрунт;
- Підживлення проводиться рідкими спеціальними добривами;
- Пересадка рідкісна, не частіше ніж раз на три роки.
Одна цибулина, якщо її правильно доглядати, забезпечить стабільне цвітіння, а термін життя буде досить тривалим.
Турбота та догляд
Вирощування в домашніх умовах такого тропічного красеня подужає будь-який квітникар, навіть початківець. Рослина почувається комфортно, якщо її правильно доглядати, тобто забезпечити грамотний полив, потрібне освітлення і універсальне підживлення.
Відразу після покупки гіменокалліс повинен адаптуватися до незнайомого мікроклімату, і на це піде деякий час. Якщо виникне необхідність, можна пересадити рослину в інший горщик або переставити у відповідне місце.
Посадка
Кімнатна рослина, що походить із тропіків, болісно реагує на пересадку, і зміна горщика або ґрунту для неї – стрес. Лише раз на три роки допустимо турбувати рослину, навіть після покупки поспішати з «переїздом» неприпустимо.
Саджанець не потребує пересадки, якщо ґрунт і цибулина не торкаються горщика. Причиною зміни ємності та її вмісту можуть стати хвороби чи шкідники. Цибулину при посадці залишають над ґрунтом на одну третину, поглиблюючи дві третини у ґрунт. Ідеально для висадки підходять березень чи квітень.
Цвітіння
Опис квітки варто розпочати з кількості бутонів, яких може налічуватись до 12 штук на одному квітконосі. Тичинки та пелюстки, зростаючись, утворюють своєрідну корону химерної форми. Максимальний діаметр квіток досягає 15 см, хоча в середньому вони набагато компактніші.
Освітлення
Оскільки гіменокалліс народився у спекотних краях, це вплинуло на його потреби у повноцінному освітленні.
Щоб рослина добре розвивалася, її потрібно поставити на південне, східне або західне вікно, забезпечивши розсіяне світло або навіть півтінь. Північні підвіконня не підходять зовсім, адже у фазі спокою квітка не зможе сформувати квітконос.
Якщо місце розміщення буде достатньо освітлене, рослина покаже чудове зростання і буйне цвітіння. Вічнозелені особини взимку потребують додаткового світлового впливу за допомогою спеціальних ламп.
Полив
Догляд у кімнатних умовах не збігається із природними показниками вологості, тому гіменокалліс необхідно додатково обприскувати. Штучне зволоження повітря та теплий душ для листя влаштовують досить часто.
Важливо не допустити потрапляння води на квіти, а змивати пил виключно з листя. Замислюючись про те, як поливати квітку, слід пам'ятати про принцип помірності.
Квітникарів вкидає у ступор саме полив, адже вгадати оптимальну кількість вологи буває складно. Коли йде зростання і викид квітконоса, гість із тропіків прагне багато пити. Земляна грудка не повинна підсихати, але з наближенням осені полив зменшують, щоб квітка пішла в сплячку.
У зимові холоди невеликі порції води вносять у горщик не частіше ніж раз на тиждень. Якщо захопитися поливом, можуть загнити цибулини, та й застій води не призведе до позитивних наслідків.
Горщик та ґрунт
Кімнатні квіти гіменокаллісу вимагають оптимальної ємності, найкраще керамічної. Потужна коренева система розростається досить швидко, але не потрібно брати величезний горщик, інакше велика кількість «діток» перешкоджає утворенню квітконоса.
Достатньо помірного об'єму ємності, що дозволяє розміститися корінню, і не нашкодити квітці. При пересадці цибулини повинні переміститися не тільки в новий горщик, але й знайти інший ґрунт. Слабокислий пухкий ґрунт – ідеальний варіант, якщо його доповнити мінералами та вітамінами.
Розмноження
На фото гіменокалліс незмінно виглядає казково, тому багатьом квітникарам хочеться виростити подібне диво на підвіконні. Щоб упоратися із завданням розмноження чарівного тропічного шедевра, потрібно вибрати один із нескладних способів.
Насіння поміщають у суміш піску і торфу, суворо дотримуючись інструкцій на упаковці. Хоча для пророщування підійдуть і дочірні цибулини, які акуратно беруть від материнської рослини, а потім садять у компактні горщики.
Захворювання
Більшість комах і бактерій уникають гіменокаллісу, лише зрідка в ньому можна знайти нарцисову муху, борошнистого хробака або трипс. Знищити шкідників допоможуть потужні інсектициди, що продаються у спеціальних магазинах.
Якщо рослина не цвіте, їй може бракувати світла або не сталося періоду спокою. Листя в'яне при поганому поливанні або перезволоженні, про що може свідчити ґрунт.
Стаганоспори залишають на листі жовті крапки, а цибулина у такому разі гарантовано уражається. Якщо рослина зазнала впливу низьких температур, на пелюстках з'являться червоточини.
Фото кімнатної рослини Гіменокалліс
